В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Дорогі брати і сестри, у цей день благодаті ми збираємося перед обличчям нашого милосердного Бога, щоб знайти спокій для наших сердець і почути Його святе Слово.
Господи, помилуй нас, бо ми часто блукаємо у власних тривогах. Христе, помилуй нас, бо Ти є нашим єдиним миром і надією. Господи, помилуй нас і приведи до свого вічного царства.
Коли ми вперше читаємо про виноградник у книзі пророка Ісаї, ми бачимо картинку, надзвичайно знайому кожному, хто хоч раз доглядав за чимось живим. Господь говорить про землю, ретельно згодовану і звільнену від каміння, про добірні лози, про зведену сторожову вежу й витоптане точило. Це опис любові, що нічого не пошкодувала. Господь чекав солодких, стиглих плодів, а натомість знайшов дикі кислиці. У цьому образі виноградника є щось дуже вразливе. Це не просто байдуже поле; це сад, у який вкладено саму душу. Садівник ходив між лозами, торкався листя, мріяв про врожай. І ось замість вина — гіркота.
Цей образ виноградника проходить червоною ниткою крізь сьогоднішнє Слово, ведучи нас аж до євангельської притчі про орендарів, які забули, кому насправді належить цей сад. Вони почали поводитися так, ніби стіни і вежі з'явилися самі собою, ніби вони самі були господарями життя. Але виноградник — це простір Божої присутності, місце, де небо торкається землі.
І тут ми зупиняємося, бо важко не подумати про нашого дорогого Бенджаміна. Бен умів будувати свій власний «виноградник» із дивовижною точністю і світлом. Ви пам'ятаєте його розум, його любов до логіки, його глибоке занурення у світ технологій і авіації. Він був хлопчиком, який дивився на небо і бачив там не просто порожнечу, а розклад, правила, красиві лінії польоту. Його мрія про створення «Con Chim Airlines» викликала у нього на обличчі цей тихий, чистий гігкіт, цю дитячу посмішку, яка освічувала все навколо. Для Бена небо було чимось, що варто дослідити, чимось величним і добрим.
Минає три місяці відтоді, як Бен пішов до дому Отця. Алане і Тхао, я знаю, як часто ваш дім тепер сповнений цієї тиші, де кожен куточок шепоче його ім'я. Ви пам'ятаєте його солодкий голос, його турботу, його ранкові привітання. Ви пам'ятаєте той момент, коли він, п'ятнадцятирічний хлопчик, сказав вам, що готовий віддати всю свою скарбничку, усю свою малу здобич, аби допомогти хворому дядькові Вільяму. Він не розбивав її, він не рахував монети, він просто запропонував усе, що мав. Це була любов без жодних застережень, чиста і безкорислива жертва серця, яке вже жило за законами небесного царства.
Але давайте скажемо правду перед Богом, не приховуючи нічого. Бувають хвилини, коли біль стає настільки важким, що здається, ніби земля йде з-під ніг. Можливо, у тиші ночі до вас приходить той липкий сумнів, те тихо шепочуче звинувачення: чи не пропустили ми чогось? Чи не могли зробити інакше? Послухайте мене уважно. Подивіться на хрест Христа і почуйте слова, які знімають з ваших плечей цей камінь. Ви ні в чому не винні. Хвороба, що забрала Бенджаміна, не була наслідком вашої неуважності чи помилки. Жодна людська турбота не могла цього попередити. Ви любили Бена досконало, ваше дихання було його безпекою. Бог не звинувачує вас, і ви повинні перестати звинувачувати себе. Відпустіть цей біль провини, бо він не належить темряві, в якій ви перебуваєте.
…Подивіться на слова апостола Павла з послання до Филип'ян: «Ні про що не турбуйтеся, але в усьому молитвою та благанням з подякою висловлюйте ваші прохання Богові. І мир Божий, що перевищує всяке розуміння, збереже ваші серця і ваші думки у Христі Ісусі». Павло не каже, що життя буде легким. Він каже, що є мир, який приходить тоді, коли ми здаємося перед величчю Божої любові. Бен зараз перебуває в цьому мирі. Пам'ятаєте той сон, тату, коли Бен стояляв біля дверей і казав: «Тату, я все пройшов, я самостійно дихаю»? Це була істина його душі. Він вільний. Він більше не бореться, він не стомлений. Він на бенкеті у небесного Садівника.
Раяне, мій любий хлопчику, ти — брат, який ділив із Беном найцінніші митьки. Ти знаєш, як він сміявся, як він будував свої плани. Не бійся жити. Бен не хоче, щоб ти зупинився у своєму горі; він хоче, щоб ти дивився в небо з такою ж цікавістю, з якою він дивився на літаки. Твоя присутність поруч із мамою і татом — це жива молитва, це продовження тієї любові, яку виділяв ваш дім.
Бенджамін Đại Dương — «Великий Океан» — залишив по собі слід, який не змиє час. Його доброта продовжує текти, як та чиста вода з криниці в Камау, що втамовує спрагу бідних. Його любов жива.
Коли ви вийдете звідси, зробіть одну просту річ: зупиніться на хвилину, подивіться в небо і просто посміхніться. Знайте, що він у світлі, і що любов, яка тримала вас тут на землі, тримає його там, у вічності. Нехай Господь благословить вас і збереже у своєму мирі. Амінь.
For the intentions entrusted to Ben on our prayer wall:
За наукою Спасителя і Його Божественним повелінням сміємо мовити:
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Нехай Господь благословить вас, збереже від усякого зла і приведет до вічного життя. Амінь.
✝ May almighty God bless you: the Father, and the Son, and the Holy Spirit. Amen.