В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Нехай благодать і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа будуть з усіма вами.
Господи, помилуй. Христе, помилуй. Господи, помилуй.
Коли ми дивимося на нічне небо, ми бачимо не просто простір, а нескінченність, у якій кожна зірка має своє місце, свій шлях, свою історію. Бенджамін, наш дорогий Бен, завжди дивився на небо саме так. Для нього літак, що прорізав хмари, був не просто машиною з металу та палива; це була симфонія логіки, інженерної точності та людської мрії. Він вмів бачити красу в тому, як працює світ, у тому, як код, написаний на екрані, перетворюється на дію, як складні системи взаємодіють, щоб підняти в повітря тисячі тонн. Він мав розум, який ніколи не зупинявся, завжди шукав, завжди будував, завжди прагнув зрозуміти.
Але сьогодні, роздумуючи над словами апостола Павла до Ефесян, ми бачимо інше небо. Павло молиться, щоб «очі наших сердець були просвітлені», щоб ми могли пізнати «яка надія Його покликання». Це не надія на те, що ми можемо осягнути розумом, а надія, яка тримає нас, коли розум безсилий. Павло говорить про силу, яка воскресила Христа з мертвих і посадила Його праворуч Бога. Це та сама сила, яка сьогодні тримає нашого Бена в обіймах Отця.
Ми часто намагаємося зрозуміти життя через логіку, через причинно-наслідкові зв’язки, через те, що ми могли зробити або не зробити. Особливо ви, Алане і Тхао, ви, хто несете цей нестерпний тягар батьківської любові, що залишилася без об’єкта для фізичного дотику. Я знаю, що у вашій пам’яті досі звучить його голос, коли він з тим своїм особливим, щирим сміхом розповідав про «Con Chim Airlines». Ви пам’ятаєте його доброту, ту недитячу зрілість, з якою він хотів віддати все, що мав, заради допомоги іншим. Це не була просто дитяча мрія; це був відблиск тієї Божої любові, яка не знає обмежень.
Я хочу сказати вам дуже прямо, як священик, що стоїть перед Божим вівтарем: ви не винні. Жодна з ваших дій, жодна ваша думка, жодне ваше рішення не могло змінити того, що сталося. Хвороба — це не кара, це не провина, це не наслідок того, що ви щось упустили. У світі, де ми живемо, існують таємниці, які лежать поза межами людського контролю. Бог не звинувачує вас, і ви не маєте права звинувачувати себе. Ви любили Бена досконало, ви дали йому все, що могли дати батьки, і ця любов — це те, що залишилося в Божій вічності. Зніміть цей камінь самозвинувачення зі своїх плечей. Бог не тримає вас на суді; Він тримає вас у Своїх руках.
Святий Ігнатій Антіохійський, якого ми сьогодні вшановуємо, писав, що він — «пшениця Божа», яку мають змолоти зуби звірів, щоб він став чистим хлібом для Христа. Він не боявся смерті, бо бачив у ній лише двері до Того, Кого любив понад усе. Бен, можливо, не розумів мучеництва у віці п’ятнадцяти років, але він розумів вірність. Він був вірним у своїй допитливості, вірним у своїй любові до брата Раяна, вірним у своїй ніжності до вас. Він жив так, ніби світ був сповнений Божої присутності, бо він бачив цю присутність у кожній деталі, яку вивчав.
Ісус у Євангелії від Луки каже нам: «Не бійтеся». Він говорить про те, що Дух Святий навчить нас, що казати, коли ми стоїмо перед обличчям незбагненного. Це обіцянка для вас, Раяне, і для вас, батьки. Коли вам здається, що у вас немає слів, щоб висловити свій біль, або що ви не знаєте, як жити далі, — Святий Дух уже говорить у вашому серці. Він говорить мовою сліз, мовою спогадів, мовою любові, яка не вмирає.
Бен зараз перебуває там, де більше немає «тестів», про які він говорив уві сні. Він перебуває там, де він може нарешті побачити справжню «авіацію» Божої слави, де він може літати без обмежень, де його допитливий розум нарешті осягає нескінченну мудрість Творця. Він не пішов у небуття. Він перейшов у повноту життя.
Раяне, мій любий хлопчику, ти — продовження його радості. Ти — той, хто знає, як це — будувати, як це — мріяти разом. Коли ти дивишся на небо, коли ти бачиш літак, знай, що це не просто спогад про Бена; це запрошення жити для нього і з ним. Твій брат не хоче, щоб ти був зачинений у смутку. Він хоче, щоб ти був вільний, щоб ти був щасливий, щоб ти ніс його світло у світ, який так потребує доброти, яку ви обоє навчилися від своїх батьків.
Бог не забуває жодного горобця, і Він тим паче не забув вашого сина. Кожна ваша сльоза, кожна ваша молитва, кожна ваша тиха розмова з ним — це молитва, яку Бог чує і приймає. Ви не самотні. Ви — родина, поєднана любов’ю, яка сильніша за смерть.
Сьогодні, коли ви вийдете з цього місця, візьміть із собою одну маленьку річ: пам’ятайте, що ви любили Бена добре. Ви були для нього цілим світом, а він був для вас даром, який ви повернули Богові назад. Нехай цей мир, який перевершує всяке розуміння, наповнить ваші серця. Нехай ви знайдете в собі силу просто дихати, просто бути, просто любити далі. Бо любов — це єдине, що ми заберемо з собою у вічність. І там, у вічності, Бен чекає на вас. Він стоїть там, посміхається, і він знає, що ви зробили все, що могли. А тепер дозвольте Йому, Хто є Любов’ю, зробити все за вас. Амінь.
For the intentions entrusted to Ben on our prayer wall:
За наукою Спасителя і Його Божественним повелінням сміємо мовити:
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Нехай Господь благословить вас і береже, нехай оберне Своє світло до вас і дарує вам Свій мир. В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
✝ May almighty God bless you: the Father, and the Son, and the Holy Spirit. Amen.