В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Благодать і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа нехай будуть з усіма вами.
Господи, помилуй нас. Христе, помилуй нас. Господи, помилуй нас.
Коли ми думаємо про велич, ми зазвичай уявляємо щось гучне — тріумф, перемогу, марші, високі трибуни, де кожен помітний, де кожен у центрі уваги. Але сьогодні у першому читанні святий Павло веде нас у зовсім іншу сторону. Він показує нам Бога, Який не тримається за Свою рівність із небесами, а натомість стає невидимим для людського ока у своїй величі, спускається нижче, бере форму раба, стає послушним аж до смерті, навіть смерті на хресті. Це не історія про підкорення силою; це історія про любов, яка ладна віддати все, не вимагаючи ані аплодисментів, ані нагород.
Давайте зупинимося на одному простому образі з сьогоднішнього Слова — на образі «спустошення заради іншого», або того моменту, коли людина добровільно стає меншою, щоб хтось інший міг жити. У житті ми часто прагнемо наповнити свої долоні чимбільше — досягненнями, планами, визнанням, стабільністю. Алане і Тхао, я знаю, що за ці місяці після того, як ваш дорогий Бенджамін відійшов до світла, ви відчули, ніби долоні вашого життя опустіли найжорстокішим чином. Я знаю ту тишу, що запанувала в кімнаті, де колись лунав його розумний, допитливий голос. Бенджамін був хлопчиком надзвичайної глибини: із тим гострим, світлим розумом, який уже в ранні роки сягав високих технологій, кодів, систем і мрій про власну авіакомпанію «Con Chim Airlines», про яку він розповідав із такою чистою, дитячою усмішкою і легким сміхом.
Але за цією блискучою логікою ховалося дещо набагато цінніше — його надзвичайно м’яке серце. Згадайте, яким він був: добрим, уважним, здатним на глибоку емпатію. Іноді в житті трапляються моменти, які показують справжню вагу душі. Як тоді, коли п'ятнадцятирічний Бен, абсолютно спонтанно, сказав вам, що готовий віддати всю свою скарбничку, усі свої дитячі заощадження, щоб допомогти своєму дядькові Вільяму, який боровся з наслідками інсульту. Він не розбивав її, вона навіть не знадобилася, бо все було під контролем, але сам факт… Хлопчик, який пропонує все, що має, просто тому, що любить свою родину. У цьому весь Бенджамін. Його любов не потребувала гучних слів. Вона була простою, чистою і повною.
І все ж я знаю, як глибоко у тиші ночі до вас приходить інший голос — той підступний шепіт, який запитує: «Чи міг я зробити більше? Чи я щось пропустив?». Дозвольте мені сьогодні сказати вам найправдивішу і найніжнішу волю Божу: ви не винні. Ви не пропустили нічого. Ви були для нього всім — його безпечним небом, його опорою, його любов'ю на кожному кроці цього важкого шляху. Хвороба, яку пройшов Бен, не була покаранням чи наслідком якихось пропущених речей. Деякі страждання приходять у цей світ поза будь-яким людським контролем, раптово і нещадно, і жодна любов на світі — а ваша любов до нього була безмежною — не могла завадити законам цього крихкого світу. Звільніть свої серця від цього тягаря. Бог не звинувачує вас ні в чому. Бен дивиться на вас зараз з небес не з докором, а з такою ж теплою, щирою усмішкою, якою він зігрівав вас у найщасливіші дні.
Подивіться на Євангеліє. Ісус розповідає притцю про великий бенкет, на який запросили багатьох, але ті почали відмовлятися через свої поля, через роботу, через повсякденну суєту. І тоді господар говорить своєму слузі: «Іди швидко на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих… Зроби так, щоб мій дім наповнився». У Царстві Божому немає випадкових місць. Наш дорогий Бенджамін тепер там — за тим великим небесним бенкетом, де немає більше лікарень, тестів, болю чи виснаження. У моєму серці завжди звучить той спогад із вашого сна, коли Бен сказав вам із посмішкою: «Ba ơi, test nào con cũng qua hết. Con tự thở được bình thường mà…». Так, він пройшов усе. Він тепер у повній свободі, у тому нескінченному польоті, про який він завжди мріяв.
Раяне, мій любий хлопчику, ти зараз несеш тугу за своїм братом, своїм найкращим другом, з яким ви разом ділили і подорожі, і сімейні радісні моменти. Не бійся цієї туги. Вона є доказом того, як сильно ви любили одне одного. Продовжуй мріяти, продовжуй жити так, щоб Бен пишався тобою з небес. Ти — продовження його історії, ти — його жива пам'ять тут, на землі.
Якщо ви сьогодні відчуваєте, що ваші сили на зеніті і кроки стають надто важкими, зупиніться на мить. Подивіться на небо, згадайте той невеликий літак, що пролітає крізь хмари, і знайте: ваш Бен у безпеці. Він у домі Отця. Довіртеся Його милосердю, дозвольте Богу обійняти вас так само ніжно, як ви колись обіймали свого сина. Ви не самотні. Вони всі — і святі на небесах, і наш дорогий Бенджамін — моляться за вас, чекаючи на той день, коли ми всі знову зустрінемося там, де сльози будуть витерті назавжди. Амінь.
For the intentions entrusted to Ben on our prayer wall:
За наукою Спасителя і Його Божественним повелінням сміємо мовити:
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Нехай Господь благословить вас і оберігає, нехай сповнить ваші серця Своїм миром і проведе через усі бурі до вічного світла. В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
✝ May almighty God bless you: the Father, and the Son, and the Holy Spirit. Amen.