В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Благодать і мир від Бога, нашого Отця, нехай будуть з усіма вами.
Господи, помилуй. Христе, помилуй. Господи, помилуй.
Коли ми дивимося на світ, ми часто бачимо лише те, що лежить на поверхні: рух літаків у небі, цифри на екрані монітора, черги в магазинах, повсякденну метушню. Але в сьогоднішньому читанні з Книги Одкровення святий Іван запрошує нас подивитися глибше. Він бачить «відчинені двері на небі». Він бачить престол, навколо якого все дихає славою, де чотири істоти, вкриті очима, безперестанку вигукують: «Свят, свят, свят Господь Бог вседержитель». Це бачення не є чимось далеким; це реальність, яка пронизує наш світ, навіть якщо ми її не бачимо. Це бачення вічності, куди увійшов наш дорогий Бенджамін.
Бенджамін Vo був хлопчиком, чий розум був подібний до відкритого неба. Його захоплення літаками, його мрії про «Con Chim Airlines», його здатність розбиратися в складних хмарних інфраструктурах — усе це було його способом «дивитися вгору». Він не просто цікавився технікою; він шукав порядок, він шукав логіку, він шукав красу в тому, як влаштований світ. Він був як той, хто стоїть біля вікна в аеропорту, спостерігаючи за злетом, знаючи, що за кожним польотом стоїть великий задум. Тепер, коли він перебуває в тому небесному бенкеті, про який ми говоримо, він бачить цей задум у повній ясності. Він більше не потребує коду чи схем, бо він перебуває в самому Джерелі всього сущого.
Але я знаю, що для вас, Алане, Тхао, Раяне, це «відчинене небо» іноді здається зачиненим наглухо. П’ять місяців минуло відтоді, як Бен пішов, і біль не просто приходить і йде — він стає частиною вашого дихання. Ви знаєте, що таке чекати на відповідь, якої немає. Ви знаєте, що таке дивитися на його речі, на його стіл, на його порожній стілець і відчувати, як серце стискається від того, що він не може просто підійти і сказати: «Тату, подивися, я це виправив». Цей біль — це не ознака вашої слабкості. Це ознака вашої безмежної любові. Любов, яка не має куди подітися, стає сумом. І Бог, Який сам знає, що таке втратити Сина, не відвертається від цього суму. Він стоїть поруч.
У сьогоднішньому Євангелії ми чуємо притчу про таланти. Господар дає слугам монети і чекає на плоди. Це часто сприймається як суворий іспит. Але подивіться на суть: Господар довіряє слугам частину свого власного багатства. Він не просто випробовує їх; він залучає їх до своєї справи. Бенджамін був таким слугою. Він отримав від Бога дар інтелекту, дар доброти, дар неймовірної здатності любити. І він не закопав ці дари. Він жив ними. Його готовність віддати все, що він мав — ту саму скарбничку, про яку ми знаємо, — заради допомоги дядькові Вільяму, була виявом серця, яке не знало жадібності. Він не розбив скарбничку, вона не знадобилася, але сам факт цього наміру говорить про все. Він був готовий віддати своє «все» заради іншого. Це і є той плід, який Господь цінує більше за будь-які успіхи в бізнесі чи навчанні.
Іноді, у тиші ночі, до серця підкрадається той невидимий камінь самозвинувачення. Ви згадуєте кожен день, кожну мить боротьби, і запитуєте себе: «Чи я міг зробити щось інакше? Чи я щось пропустив?». Дозвольте мені сьогодні зняти цей камінь з ваших сердець. Ви нічого не пропустили. Ви не винні. Хвороба, яка забрала Бена, не була результатом вашої недбалості чи якихось прорахунків. Вона прийшла як шторм, який неможливо було передбачити чи зупинити. Бог не звинувачує вас, і ви повинні припинити звинувачувати себе. Ви були для Бена всім: його безпекою, його любов’ю, його домом. Він не потребував нічого іншого, крім вашої присутності, і ви дали йому її повною мірою. Бог не судить вас за те, що ви не могли контролювати. Він обіймає вас за те, як вірно ви любили.
Раяне, мій любий хлопчику, ти — брат Бена. Ти знаєш його сміх краще за всіх. Ти пам’ятаєш, як він міг бути серйозним, а потім раптом починав сміятися над якимось «Con Chim Airlines». Твій сум — це не відсутність, це любов, яка продовжує жити в тобі. Не бійся жити, не бійся будувати власні мрії, не бійся бути щасливим. Бен живе в тобі, у твоїй усмішці, у твоїх кроках уперед. Ти не один; з тобою Бог, з тобою твої батьки, і з тобою сам Бен. Він зараз у тому місці, де ніколи не буває болю, де все світло. Коли ти робиш щось добре, коли ти допомагаєш іншим — це Бен продовжує діяти через тебе.
Подивіться на це через призму сьогоднішнього читання: «Святий, святий, святий Господь Бог вседержитель». Це не просто опис Бога. Це опис місця, де зараз перебуває Бен. Це місце, де немає жодних вад, жодних хвороб, жодних помилок. Коли тато бачив сон, де Бен стояв здоровий, міцний, у зелених шортах, і казав: «Батьку, я все пройшов, я самостійно дихаю», — це не було просто сновидіння. Це було нагадування про те, що в Божих очах він ніколи не був «хворим» чи «зламаним». Він завжди був Його дитиною, цілісною і вічною. Він пройшов усі випробування. Він тепер вільний. Він тепер у тому польоті, про який завжди мріяв.
Ми не повинні боятися того, що ми не маємо відповідей на всі питання. Віра — це не знання відповідей. Віра — це здатність сказати: «Господи, я не розумію, але я довіряю Тобі», навіть коли серце розривається. Ви не повинні нести цей тягар самотужки. Бог тримає вас за руку так само міцно, як ви тримали Бена. Він обіцяє: «Я буду з тобою до кінця віку». І це не просто обіцянка, це реальність, яка тримає всесвіт разом.
Коли ви підете сьогодні додому, не намагайтеся зробити все відразу. Просто продовжуйте дихати. Продовжуйте любити одне одного. Продовжуйте бути тими, хто відчиняє двері Христу, коли Він стукає — навіть якщо ви стукаєте у відповідь лише сльозами. Це теж молитва. Це теж вечеря з Господом. Ви не самотні. Ви — частина великої родини, яка чекає на зустріч. Любов, яку ви дали Бену, не зникла. Вона перейшла у вічність разом із ним. Вона продовжує жити в кожній добрій справі, яку ви робите в його пам’ять. Вона тече, як та жива вода в криниці в Камау, яку ви вирили в його ім’я. Вона втамовує спрагу інших, вона дає життя тим, хто не мав надії.
Нехай Господь, Який є нашим Спасителем, дасть вам мир, якого світ не може дати, і нехай Його світло, яке сяяло в житті вашого сина, продовжує вести вас до того дня, коли ви знову зустрінетеся в Його обіймах. Бен чекає на вас. Він не далеко. Він у Божому світлі, у кожному промені сонця, у кожному літаку, що лине в небесну синяву. Ви не втратили його. Ви просто віддали його в надійні руки Того, Хто любить його навіть більше, ніж ви. І одного дня, коли натовп розсіється, ви знову побачите його — не на землі, а в обіймах самого Отця, де більше немає жодних перешкод, жодного болю, жодного смутку. Тільки світло. Тільки радість. Тільки любов, яка ніколи не закінчується. Амінь.
For the intentions entrusted to Ben on our prayer wall:
За наукою Спасителя і Його Божественним повелінням сміємо мовити:
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Нехай Господь благословить нас, береже від усякого зла і приведе до життя вічного. Амінь.
✝ May almighty God bless you: the Father, and the Son, and the Holy Spirit. Amen.