В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Благодать і мир від Бога, нашого Отця, нехай будуть з усіма вами.
Господи, помилуй. Христе, помилуй. Господи, помилуй.
Сьогоднішнє Євангеліє приводить нас до синагоги в Капернаумі. Типовий суботній ранок, звичне зібрання, очікування слова, яке вже стало частиною рутини. Але раптом усе змінюється. З’являється Ісус, і Його слова не схожі на жодну проповідь, яку вони чули раніше. Євангеліст Лука каже нам, що люди були вражені, бо Він говорив з владою. Це була не просто впевненість оратора — це була влада Самого Бога, що пробивалася крізь людську мову, влада, перед якою навіть темрява мусила відступити.
Подивіться на цей момент: «Він наказав нечистим духам, і вони виходили». Ісус не вступає в дискусію з темрявою. Він не шукає аргументів, щоб переконати зло. Він просто каже: «Замовкни! Вийди з нього!» І те, що здавалося непереможним, те, що мучило людину, втрачає свою силу. Це світло, яке входить у кімнату, де довго панувала тінь.
Сьогодні, через два місяці після того, як наш дорогий Бенджамін Во відійшов до Господа, ми стоїмо перед цим Словом з особливим трепетом. Ми знаємо, що таке «темрява», яка приходить непрохано. Ми знаємо, що таке тиша, яка наповнює дім, де колись лунав сміх хлопчика, чий розум був настільки яскравим, що він уже в дитинстві будував складні цифрові світи. Алане, Тхао, Раяне, я знаю, що ці два місяці були для вас часом, коли ви самі, можливо, відчували себе в тій синагозі, де хочеться кричати: «Чому це відбувається? Чому світло згасає так рано?»
Давайте сьогодні затримаємося на одному образі, який пронизує все життя Бенджаміна — це образ «чистого джерела». Ви знаєте, що в пам'ять про нього була зведена криниця в Камау. Його ім'я, Đại Dương, означає «Великий Океан». Це не випадково. Бен був людиною, яка несла в собі глибину, незважаючи на свій юний вік. Він був хлопчиком, який мав сміливість мріяти про «Con Chim Airlines», який міг годинами говорити про авіацію, і чий розум працював як найсучасніший навігаційний прилад. Але його справжня влада — це була влада любові.
Пам’ятаєте історію про його скарбничку? Коли дядько Вільям хворів, п’ятнадцятирічний Бен, не вагаючись, запропонував віддати все, що мав. Він не розбив її, не вихвалявся цим — він просто запропонував. Це був жест душі, яка знає, що справжнє багатство — це не те, що ти зберігаєш для себе, а те, що ти готовий віддати заради іншого. Це і є та «влада», про яку говорить Євангеліє. Це влада любові, яка сильніша за будь-який біль, сильніша за будь-яку хворобу.
Але я знаю, що в ці дні, особливо коли ви проходите через моменти глибокої туги, до вас приходить інший голос. Це голос сумніву, голос, який шепоче: «Чи я все зробив? Чи не пропустив я щось? Чи можна було змінити хід подій?» Послухайте мене уважно. Коли учні запитали Ісуса про сліпого, чия це провина — його чи батьків, Ісус відповів: «Ні він не згрішив, ні батьки його». Хвороба — це не кара. Це не наслідок вашої помилки. Ви були для Бенджаміна найкращими батьками, яких тільки можна уявити. Ви оточили його любов’ю, ви були з ним у кожній подорожі, ви підтримували його в кожній мрії. Бог не звинувачує вас, і Бенджамін не звинувачує вас. Навпаки, він дивиться на вас із вічності з тією ж лагідною посмішкою, якою він дивився на вас, коли ви разом дивилися на літаки в аеропортах.
Сьогодні апостол Павло в першому читанні каже: «Ми не отримали духа світу, але Духа, що від Бога, щоб ми могли пізнати те, що дароване нам Богом». Це «дароване» — це не завжди зрозуміле. Іноді це хрест. Але хрест, який несеться з вірою, стає джерелом життя. Як та криниця в Камау, що дає воду спраглим, так і життя Бенджаміна, навіть завершене так рано, продовжує давати життя через ваші добрі вчинки, через вашу пам'ять, через вашу любов, яка не припиняється.
Раяне, ти сьогодні відчуваєш цей біль найбільше, бо ти втратив не просто брата — ти втратив частину себе. Але пам’ятай: Бенджамін не зник. Він просто перейшов у той вимір, де він «дихає нормально», як він сказав татові уві сні. Він тепер твій ангел. Живи за двох, Раяне. Будь допитливим, як він. Будь сміливим у своїх мріях. Твоя мама і тато потребують твоєї усмішки, бо вона — як промінь сонця, що пробивається крізь хмари.
Ми часто думаємо, що влада — це здатність контролювати все навколо. Але Ісус показує нам іншу владу — це здатність віддавати себе. Бенджамін був майстром цієї влади. Його життя, його «Con Chim Airlines», його готовність віддати скарбничку — це все були маленькі акти любові, які в очах Божих мають більшу вагу, ніж усі технічні досягнення світу.
Тому, коли ви сьогодні вийдете з цього храму, я прошу вас про одне: не несіть у серці тягар провини. Ви зробили все, що могли, і навіть більше. Ви любили його до останнього подиху. І ця любов — це те, що з’єднує вас із ним зараз. Коли ви побачите літак, коли ви почуєте спів пташки, нехай це буде для вас знаком: Бенджамін тут, він поруч, він усміхається. Він — частина того вічного океану любові, в якому ми всі колись зустрінемося.
Бенджаміне, наш юний мудрецю, наш світлий хлопчику, дякуємо тобі за те, що ти був у нашому житті. Твій політ триває, і ми знаємо, що ти молишся за нас, щоб ми могли жити так само щиро, так само віддано, як ти. Нехай Господь, який має владу над життям і смертю, втішить ваші серця і дасть вам мир, який перевищує всяке розуміння. Амінь.
For the intentions entrusted to Ben on our prayer wall:
За наукою Спасителя і Його Божественним повелінням сміємо мовити:
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Нехай Господь благословить вас, береже від усякого зла і приведе до життя вічного. Ідіть у мирі Христовому.
✝ May almighty God bless you: the Father, and the Son, and the Holy Spirit. Amen.